Водопілля, -ля, с.
1) Наводненіе.
2) Приливъ.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Клекіт, -коту, м.
1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у.
2) Крикъ орла.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Холодний, як крига. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Йому поприщило пику.
Привітно нар. Привѣтливо. Въ знач.: уютно. Там (у кімнаті) було тепло, гарно, спокійно, привітно зімньої темної ночі. Ум. привітненько.
Розгидитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться гадкимъ, испортиться.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus.
Такой нар. = також.
