Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вернина

Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНИНА"
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Шух. І. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. І. 275.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Скуб меж. Дергъ! (о выдергиваніи волось, пера и пр.). Скуб, та й висмикнула з нього перо. Чуб. II. 135.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.