Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертепний

Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЕПНИЙ"
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю. Волч. у. (Лобод.).
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. Лохв. у. 2) Сѣченная капуста.  
Сімня, -ня, с. = сім'я. Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє. Ном. № 472.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЕПНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.