Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема.
Темниця, -ці, ж.
1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці.
2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Ум. темничка, темниченька.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів.
Хвастливий, -а, -е. = хвастовитий. Багатого з хвастливим не роспізнаєш.
