Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы).
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Напуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Напускать, напустить. Хто це напустив собак у хату? 2) Напускать, напустить сверху внизъ, свѣшивать, свѣсить сверху внизъ. Начосів не напускай. 3) Нахмуривать, нахмурить. Напустила брови, як сова. 4) напуст напустити. Послать наказаніе. На нас таки Господь напуст напустив. Cм. напуст.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски.
Романів, -нова, -ве Принадлежащій Роману. романова ха́та. Острогъ. Хиба хочеш у романову хату, де вікна великі?
Сухуватий, -а, -е. 1) Суховатый.
2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку.
Хитро нар.
1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом.
2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Ум. хитренько.
