Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верх

Верх, -ху, м. 1) Верхъ. Козел сміливіший — ізліз на самий верх. Рудч. Ск. Вода так через верх ллється. Рудч. Ск. з верху до споду. Съ верху до низу. На версі. Сверху. Коровай накривають рантухом так, щоб різка з яблуками стреміла на версі. Г. Барв. IV. 30. через верх слухати. Невнимательно слушать, пропускать мимо ушей. Як батько казав: «не важся за його йти», то я слухала його через верх. Г. Барв. 277. 2) Поверхность. Верх землі. 3) Крыша, покрышка (шубы). Кожух.... сіронімецький верх. Сим. 227. 4) Верхняя часть, верхній край чего либо. Верхи́. Въ палкѣ верхній конецъ, когда на ней міряються, чья очередь. Ив. 14.у неводі. Верхній край невода. Вас. 186, Браун. 10. 5) Верхушка (дерева, горы, стога и пр.). Kolb. I. 63. Ой у городі конопельки — верхи зелененькі. Мет. 61. А що буря верхи позривала. Грин. III. 418. На дуба зліз, на самий вершечок. Чуб. 6) Крыша; глава церковная. Стоїть церква без верха, у їй людей без числа. Ном. стр. 296, № 196. Стане церковця з трома верхами, з трома верхами, з трома хрестами. О. 1861. XI. Св. 62. твоя хата, а мій верх. Обрядовыя слова новобрачной, подъѣзжающей къ хатѣ мужа, выражающія пожеланіе властвовать въ домѣ мужа. Мил. 123. 7) Дымовая труба, отверстіе для выхода дыма изъ печи. Мій верх і заткало. Ном. № 2575. Ти думаєш, дурню, я тебе кохаю, я такими дурнями верхи затикаю. Н. п. Верхи́ труси́ти. Трубы чистить. Сим. 130. 8) Верха́ми = Ве́рхи. А москалі їй назустріч, як один, верхами. Шевч. 85. Не їдь до мене трьома верхами, приїдь до мене трьома возами. Грин. III. 266. 9) Верхъ, излишекъ. Вас. 191. Ум. вершок, вершечок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХ"
Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю. Грин. І. 16.
Окривджати, -джа́ю, -єш, сов. в. окривдити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? Н. Вол. у.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Камен. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Чагарь, -ря, м. Лѣсная поросль, кустарникъ. Чуб. V. 1022. В чагарях над річкою. Г. Барв. 350. Не ходи, козаче, під низом: переросла дороженька хмизом. — Єсть у мене топорець гостренький, то й висіче чагар густенький. Млр. л. сб. 244. Пустили гончих в чагарі. Котл. Ен. IV. 44. Ум. чагаре́ць, чагарочок. Чуб. III. 282. Приїзжає у чагарець: зараз тут човчиця схопилась. Рудч. Ск. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.