Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вертялка

Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЯЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРТЯЛКА"
Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. І. 236.
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Крадки нар. = крадькома. Желех.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Полуднець, -денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31.
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. І. 35.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРТЯЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.