Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхній

Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХНІЙ"
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Рудч. Ск. 174. Ум. кади́льничка.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. ІІІ. 41.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.