Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховина

Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНА"
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці. Св. Л. 32.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.