Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. 
                        
                        
                                                
                          
	Зада́внений, -а, -е.  Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
                        
                        
                                                
                          
	Засми́кати Cм. засмикувати.
                        
                        
                                                
                          
	Косінка, -ки, ж. Плетеница изъ неньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетутъ на косінці з прядіва... Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки... а доплітають його вже дівчата.  
                        
                        
                                                
                          Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.                         
                        
                                                
                          
	Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? 
                        
                        
                                                
                          Нічо	мѣст. = нічого.                         
                        
                                                
                          Покволом	нар. Медленно. Спускався він із скель покволом.  Іде собі покволом.                         
                        
                                                
                          Поспекатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться отъ чего. Хотів би сі поспекати, відьвернути відь себе сліпоту.                         
                        
                                                
                          
	Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке.  
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          