Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постригати

Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась. Кв. 2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни. Шевч. О. 1861. X. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИГАТИ"
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.