Бехати, -хаю, -єш, одн. в. бехнути, -ну, -неш, гл. Дѣлать что нибудь съ шумомъ: стучать, падать, бить, стукнуть, упасть, ударить. Кого по пиці бехає, кого у груди тасує. Так і бехнув з горища.
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ.
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2.
Поперераховувати, -вую, -єш, гл. Вновь пересчитать (во множествѣ).
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Дметься, як шкурлат на огні.