Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Добрі́шати, -шаю, -єш, гл. Становиться добрѣе.
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Повідець, -дця́, м.
1) Ум. отъ повід.
2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили.
Прокопати Cм. прокопувати.
Скупій, -пія, м. = скупарь.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
