Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посудник

Посудник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСУДНИК"
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Критик, -ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. Рудч. Ск. І. 128. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. МВ. (О. 1862. І. 81). Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. Щог. Сл. 4. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав. Вх. Зн. 73.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.