Банька, -ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). Cм. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Банька на олій. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. 6) Бѣлокъ глаза. Хрустали къ глаза (у вола). мн. баньки. Выпученные глаза. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Баньки вивалив, мов баран. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому.
Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято.
Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.
Дворо́вий, -а, -е. Дворовый. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
Умолотний, -а, -е. Дающій большое количество мѣрокъ зерна, дающій хорошій умолотъ. Чорний овес умолотніший.
