Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач.
Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Відпороти, -ся. Cм. відпорювати, -ся.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. 'Ддав у бурсу в Київ обучатись.
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Фыркнуть отъ смѣха.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся?
