Болотий, -а, -е. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Відлига, -ги, ж. Оттепель.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Пити, п'ю́, п'єш, гл.
1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Промучити, -чу, -чиш, гл. Промучить. Цілісіньке літо промучив я свою голову.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися.
1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин.
2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться.
