Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішити

Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШИТИ"
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. К. Досв. 170. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками. К. ЧР. 4.
Моргу́лець, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс. Чуб.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.