Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потолочити

Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЛОЧИТИ"
Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Набі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати. Чуб.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.