Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку.
Знак, -ку, м.
1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було.
2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать.
3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. Але ж дався він у знаки!
4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? По знаку чоловік, лице по знаку.
5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості?
6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше.
Кітлик, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варится кулешъ. Cм. кулешінник.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Поворотень, -тня, м. Поворотъ съ дороги въ сторону.
Пообшмаровувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обшмарувати, но во множествѣ.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Ув. потиляка.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница.
