Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Намота́ти Cм. намотувати.
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Угодник, -ка, м. Угодникъ.
