Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гунька

Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬКА"
Бер, -ру, м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80.
Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить. Желех.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи. Ном. № 7586.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Розбогарадити, -джу, -диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.