Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Возільник, -ка, м. = возій.
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
Крикливиця, -ці, ж.
1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають?
2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле.
2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі.
3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось.
4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива.
5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте?
