Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потюпати

Потюпати, -паю, -єш, гл. Пойти или побѣжать мелкими шажками; побѣжать рысцой. Коні заржали, почувши лугову пашу, потюпали і зникли з очей. К. (ЗОЮР. II. 202). Вовк тоді потюпав у ліс. Драг. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЮПАТИ"
Вишептати Cм. вишіптувати.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. І. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. І. 149.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.  
Підгорля, -ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Припроваджувати, -джую, -єш, сов. в. припровадити, -джу, -диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Н. п. Живого медведя припровадиш пану. Гн. II. 170.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах. Ном. № 5186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.