Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верч

Верч, -ча, м. 1) Свертокъ, пучекъ. 2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер? Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЧ"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Змисний, -а, -е. Ловкій, смышленный, догадливый.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. Шевч. 204. І з землею зрівняють тебе. Єв. Л. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє. Харьк.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.
Прорубати Cм. прорубувати.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.