Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершитися

Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШИТИСЯ"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Випечатати, -таю, -єш, гл. Отпечатать.
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Лісови́на, -ни, ж. Лѣсное дерево. Камен. у.
Мнякота́ Cм. м'якота.
Обачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
Описати Cм. описувати.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.