Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало.
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Іде собі покволом.
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Кукіль, то польового дідька робота. 2) — вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. 3) Раст.: а) — ві васильки. Salvia pendula Vahl. б) — ві віники. Artemisia inodora. в) — ва рожа. Lavatera thuringiaca L. г) — ва сосонка. Equisetum arvense L.
Почухратися, -ра́юся, -єшся, гл. = почухатися. Почухрайся, де тя не свербить.
Роспитування, -ня, с. Разспрашиваніе, разспросы. Вибігла його мила на роспитування, обняла миленького та й поцілувала.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина.
