Брешко, -ка, м.
1) Лгунишка.
2) Лающая собака.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса).
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач.
Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Надхне́ний, -а, -е. Вдохновенный; вдохновленный.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе.
Стеребкатися, -каюся, -єшся, гл. Вскарабкаться. Насилу стеребкався Харько на віз.
