Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Збит, -ту, м. = збитки.
Лаштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Приготовлять, снаряжать. Лаштуйте гармати. 2) Составлять (о книгѣ).
Надима́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. наду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Надуваться, надуться.
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили!
Поменитися Cм. поменятися.
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка.