Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правити

Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВИТИ"
Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus. Вх. Зн. 16.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. О. 1861. V. 70. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро. Зміев. у.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами. К. ХП. 114.
Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Пропоратися, -раюся, -єшся, гл. Проработать, занимаясь по хозяйству, стряпая.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.