Вереття, -тя, с.
1) Тряпье, хламъ.
2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ.
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Утяв до гапликів.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Крапати, -паю, -єш, гл. Брызгать, капать. Дощик крапле.
Підгноїти Cм. підгноювати.
Припивати, -ва́ю, -єш, гл. — до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Дружки співають, — я частую і від усякого прип'ю. До ляха медом і оковитою горілкою припиває.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.
