Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви.
Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн.вольности. Запорожскія земли.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Соватися, -ваюся, -єшся, гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Кричав, совався з кулаками.
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Кобзарі швендяють поміж людьми.
