Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибігати II

Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІГАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІГАТИ II"
Балабушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Гавин, -а, -е. Вороній. Ґавине гніздо.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Понаставати, -стаємо, -єте, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. І. Світ. 12.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІГАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.