Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибійчаний

Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБІЙЧАНИЙ"
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня. Черном.
Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49. Ум. звірю́чка. Рудч. Ск. І. 22.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина. Полтавок. г.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. пісо́чок.
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина. Желех.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБІЙЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.