Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виблискувати

Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБЛИСКУВАТИ"
Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його. Ном. № 3804.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Постати Cм. поставати.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же. т ній батенько її. Гол. IV. 90.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Шукання, -ня, с. Исканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБЛИСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.