Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виболіти

Виболіти, -лю, -лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБОЛІТИ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Богородичний, -а, -е. = Богородицький, богородичний чепчик, Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138.богородична носа. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113.
Виборовий, -а, -е. Выборный. Башт. 91.
Гля II. Сокращенное повелительное наклоненіе вмѣсто гля́нь. Смотри, взгляни, вотъ. Оце, гля, причепилася!
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Лукаш. 81. Дощ гурчить. МВ. ІІ. 187. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. Гол. IV. 438. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. Гн. І. 69. 4) О свиньѣ: имѣть случку. Угор.
Крась, -сі, ж. = крас. Вх. Лем. 428.
Позалякувати, -кую, -єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться. Харьк. у.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. І. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.
Поодл.. Cм. повідл..
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.