Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибродити

Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБРОДИТИ"
Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
Відножина, -ни, ж. = віднога. Міусск. окр.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Непотріб, -ба, м. 1) Все ненужное, негодное, плохое. 2) Негодникъ. Желех.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку. Подольск. г.
Салган, -на, м. Бойня для скота вмѣстѣ съ салотопней. Екат. г., Херс. г. и Таврич. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБРОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.