Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Нурець, -рця́ м.? Животи.
Півчвартаста числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста.
Розчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розчинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурки розчинилась.
Склянчина, -ни, ж. 1) Стаканъ, стаканчикъ. По склінчині води. 2) Стекляныя бусы и вообще стекляныя украшеніи.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
