Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині.
Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Стількісь, стількось, нар. Нѣсколько. Минуло стількось років.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь.
Форналь, -ля, м. Конюхь.
