Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припліскувати

Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛІСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛІСКУВАТИ"
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Мет. 212. Млр. я. сб. 269. Мет. 341. Ум. дойничка.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Ошварь, -рю, м. = обаполокъ. Желех.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПЛІСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.