Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а.
2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо.
Паслін, пасльо́н, -льо́ну, м.
1) Раст. а) Solanum nigrum L. Забудь ласощі: паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. б) — жовтий. Solanum Dulcamara L.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки.
Старовина, -ни, ж.
1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину.
2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків.
3) Шерсть старыхъ овецъ. Cм. стариця 3.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха.
