Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Мали́к, -ка, м. = гамалик.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Пресподниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ.
Розумно нар.
1) Умно, разумно. Наш отаман розумно порядкує. Він розумно відказав.
2) Понятно. Нічого було й не говорять, дивляться тілько одно на одного, а що на душі робиться, усе їм розумно. Нехай усім вам зробиться розумно, що се єдиний праведний Господь наш. Ум. розумненько, розумне́сенько.
