Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виважати

Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЖАТИ"
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка. Вх. Зн. 14.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г.
Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди. Левиц. І. 389.
Наму́лити Cм. намулювати.
Привілля, -ля, с. 1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у. 2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. Н. Вол. у. 3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. Н. Вол. у.
Проводити, -джу, -диш, сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися. Н. п.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ. К. ЦН. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.