Возитися, -жуся, -зишся, гл.
1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись.
2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Кулястий, -а, -е. Шаровидный.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Сіно линке, снопи линкі.
Нацюкати, -каю, -єш, гл.
1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець.
2) Нарубить зарубокъ.
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Стародавність, -ности, ж. Древность.
