Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. Каченята вищезли: ворони вихапали.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Заду́ркати, -каю, -єш, гл. Застучать. Прийшли вони перед небо, задуркали в царські врата.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Пуперник, -ка, м. Карликъ.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Шістка, -ки числ.
1) Шестерка въ картахъ.
2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты.
