Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причепливий

Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧЕПЛИВИЙ"
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. І. 140.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. К. ЧР. 3. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо. Ном.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. ІІ. 75.
Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧЕПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.