Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прісце

Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІСЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІСЦЕ"
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Гірчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе горькимъ. Корови все їдять полинь, а молоко все гірчає. Уман. у.
Заробі́ток, -тку, м. Заработокъ. Пішов він на заробітки, заробив грошей рублів мабуть із сто, — приніс додому. Рудч. Ск. І. 164. Наймит жде тяжкого заробітку. К. Іов. 11. Ой гіркі ж мої заробітки, плачуть дома мої дітки. Чуб. V. 789.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРІСЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.