Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

про

Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРО"
Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Бистрінь, -ні, ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Єв. Л. VI. 48.
Виміркувати, -кую, -єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє. Щог. Сл. 29.
Крутобережисто нар. Обрывисто. Де ші Міюсі крутобережисто, там добре млин постановити. Міусск. окр.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Хлопець, -пця, м. 1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці. МВ. І. 9. 2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. КС. 1887. VIII. 767. З Богом — не з хлопцем жартувати. Ном. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Котл. Ен. І. 5. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. Рудч. Ск. II. 157. У ліс, хлопці! Шевч. 173. Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море. Чуб. V. 28. 3) Ученикъ у ремесленника. Вас. 210. 4) мн. хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ. О. 1862. IV. 87. 5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза. 6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Рудч. Ск. ІІ. 67. Cм. хлоню.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.