Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогалина

Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАЛИНА"
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
За́бавка Cм. забава.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1. Полт. г.
Наганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Обругать, осрамить.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Пас, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80. 2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски. 3) Полоса. Гол. Од. 58. 4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. пасок.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл. 1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186. 2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731. 3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався. Чуб. 4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. Cм. стенати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГАЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.