Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Брузумент, -ту, м. Позументъ. О. 1862. ѴІІІ. 19. Одяг червоний жупан з вильотами, що пообшивані брузументами. Стор. І. 219.
Довари́ти, -ся. Cм. Доварювати, -ся.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Згорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. згорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться, свертываться, свернуться. Як мої ручки згорнуться, то тоді твої роскоші минуться. Чуб. V. 517. 2) Сгребаться, сгресться.
Обмацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. обмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене. Грин. II. 336.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Порозборонювати, -нюю, -єш, гл. Развести многихъ дерущихся.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.