Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продзвонити

Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі. Чуб. V. 797.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗВОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДЗВОНИТИ"
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Чуб. V. 1185. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв. Мет. 179.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Молоча́к, -ка́, м. Раст. a) Euphorbia esula L. б) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. І. 122, 137. Cм. молоча́й.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. Левиц. І. 22.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат. Чуб. II. 121.
Пересовувати, -вую, -єш, гл. = пересувати.
Підсередульший, -а, -е. Слѣдующій за среднимъ (о братѣ, сестрѣ и пр.).
Помостина, -ни, ж. 1) = помістниця 1. Kolb. І. 67. 2) = кладка. Ум. помости́ночка. Через річеньку, через бистреньку помостиночка лежить. Грин. III. 278.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДЗВОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.