Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просвистіти

Просвистіти, -щу, -стиш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. І. 529.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВИСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСВИСТІТИ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка. Вх. Лем. 413.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
На́встіжнар. Настежь.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСВИСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.